+38 (0332) 24-24-97
+38 (0332) 24-12-61
wifi
img
img img
img
Луцький історико-культурний заповідник

«Духовне серце міста» (До 25-річчя від дня створення Луцького історико-культурного заповідника (1985))

2010 року Луцьк відсвяткував своє 925-ліття. Заповіднику ж усього 25. Хоча ще в 1967 році були постанови, аби в містах таких, як Луцьк, Кам’янець-Подільський, Чернігів (сім населених пунктів, де є замки), створити історико-культурні заповідники. Тоді почали розробляти перші проекти, але з місця справа не зрушилась. Тільки у 1985 році, коли Луцьк святкував своє 900-річчя, кабінет міністрів СРСР прийняв постанову про створення заповідника. Нині це стара частина Луцька.

З 26 серпня 1985 року комплекс історичних архітектурних споруд старого Луцька оголошено Державним історико-культурним заповідником.

Директором історико-культурного заповідника є Тарас Рабан, який вважає: «Те, що було зроблено за 25 років – краплина того, щоб хотілося робити. Ми не проводимо аналізу чи змінився Луцьк у кращий бік чи в гірший, ми просто показуємо його обличчя».

Старовинний Луцьк місто-легенда. Кожен будинок, кожен камінець бруківки приховує в собі таємниці історії.
Окрасою історико-культурного заповідника є Луцький замок. Він входить у п’ятірку кращих замків України за реставрацією, благоустроєм, туристичною привабливістю. Це одне з небагатьох місць у місті, куди завжди поспішають іноземні туристи, де люблять фотографуватися щасливі молодята, де влаштовуються найкращі фестивалі. За рік стіни фортеці зустрічають щонайменше 80000 гостей. А тих, хто просто приходить помилуватися стародавніми мурами, й не злічити – їх сотні тисяч!

Луцький замок – велична споруда, де і в наші дні панує дух середньовіччя. Могутні стіни і вежі замку зберігають спогади про витоки багатьох політичних подій литовсько-польської доби, політичне життя тогочасної знаті. Через браму Воротньої вежі проходив литовський князь Любарт Гедимінович, князі Вітовт, Ягайло, Свідригайло, римський імператор Сигизмунд та багато інших представників тогочасної європейської еліти. Історія замку налічує понад шестисот років – ще у 1340-1384 роках князь Любарт розпочав будівництво фортеці, однак повністю задум був втілений лише у 1430-1542 рр. за часів панування князя Свидригайла. Незважаючи на те що будівництво здійснювалось за єдиним задумом, ще й сьогодні можна прослідкувати як готика змінюється пануючим на той час у Європі ренесансом. Окрім Воротньої вежі на сторожі замку стоять Стирова та Владича, які ще з давніх часів символізують місто-острів.

Сьогодні у баштах розміщено експозиції, що знайомлять відвідувачів з різновидами старовинних дзвонів, зброєю та будівельною керамікою минулих віків. Посеред замку був розташований палац, який власне і був осередком політичного життя князівства (на жаль, зараз залишки палацу знаходяться під землею). Також у замку розмістився кафедральний собор Іоанна Богослова, що мав велике релігійне значення – церква стала усипальницею литовського князя Любарта та інших волинських князів. Подих часу залишив нам лише підземну частину церкви, однак оздоблення пам’ятки збереглося досить добре. Собор прикрашають барвисті фрески з зображеннями постатей святих, різноманітних геометричних візерунків, зірок, коней, давніх написів.
Нещодавні археологічні розкопки зробили підземелля доступним для туристів. Оборонний потенціал Луцька доповнювався також Окольним Замком, що складався з 4-х дерев’яних і 4-х мурованих стін, довжина яких становить аж 760 м. І якщо у Високому замку знаходилась резиденція князів,то у Окольному замку мешкало дворянство – урядові, військовослужбовці, представники судочинства. На жаль, сьогодні Окольний замок – лише легенда, яку нам щоразу нагадує вежа князів Чорторийських.

Під стінами Окольного замку розташовувалися торгово-ремісничі квартали, що мали власний уряд та були юридично незалежні від замку. Вздовж колишньої дерев’яної стіни Окольного замку розкинувся комплекс будівель з дзвіницею: у середині XVI століття тут було вимуровано кафедральний собор. Поруч знаходилась латинська школа. А у середині XIX століття у навколишніх будинках розміщувався монастир шаріток (сестер милосердя), який вважається археологічною пам’яткою.

Дзвіниця, що стоїть поміж будинками монастиря була збудована десь у XVII столітті, можливо, одночасно з католицьким собором Петра і Павла (1616-1640), в якому втілено задум відомого італійського архітектора Джакомо Бріані.

Пожежа 1781 року завдає костелу значної шкоди і перебудова 1781-1787 рр. змінює барокко класицизмом. З півдня до собору було прибудовано колегіум. На той час колегіум відігравав значну роль у просвітництві, володів великою бібліотекою, влаштовував театральні вистави. Його південно-західний фасад є особливо цікавим з архітектурної точки зору. Бійниці костелу підкреслюють його значення як оборонної складової міста. Зразу ж за колегіумом знаходиться вежа князів Чарторийських. Поблизу Собору святих Петра і Павла примостився маленький двоповерховий будиночок, що здобув славу саме завдяки своїм мешканцям – у 90-х роках XIX століття тут проживала родина Косачів, що подарувала Україні двох талановитих письменниць – Олену Пчілку та Лесю Українку.

З іншого боку костьолу розташувався монастир єзуїтів XVII століття, а на південь від нього розкинувся комплекс монастиря бригіток. Спочатку він знаходився на місці палацу Радзівілів, потім добудувалися приміщення костелу, дзвіниці, житлові приміщення.

У 1968 році археологічні розкопки поблизу монастиря виявили залишки Дмитріївської церкви – однієї з найдавніших споруд православ’я у Луцьку. Саме тоді, у ХІV-ХVІ столітті інтенсивно освоюється заболочена територія на захід від замку. Сюди поступово переміщується центр міста – тут будується палац Вітовта, ратуша, поселяється вірменська колонія.

На березі Стиру знаходиться будинок духовної семінарії. Це одна з пізніших будівель найдавнішого католицького монастиря у Луцьку – монастиря домініканців. Поруч з ним розташувалося єврейське поселення. Найбільш видатною пам’яткою є синагога, що походить з XVII століття. Оборонні характеристики споруди пояснюють її другу назву – «Малий замок».

Далі на північ височіє над будівлями неоготична лютеранська кірха, вік якої сягає близько ста років. Її будівництво було пов’язане з поселенням німецької колонії. Православна церква Святої Покрови також символізує культову архітектуру минулих віків. Тут знаходиться ікона Святої Богородиці – одна з найдревніших в Україні. Поблизу майдану «Братський міст» потопає в зелені Хресто-Воздвиженська церква – чи не головна споруда монастиря василіан.

Луцьк – місто, де переплелися різноманітні етноси та релігійні течії. Майже поруч знаходиться православна церква і католицький костел, лютеранська кірха і єврейська синагога. І,]
Вітри віків дещо змінили в цих перлинах старовини, але й сьогодні мешканці та гості міста все ще можуть милуватись цими величними спорудами. Нагромадження різних архітектурних стилів, поєднання культур та релігій, націй та мов створили Луцьк таким, яким ми його бачимо сьогодні – чарівним і неповторним.

Література:
Книги:

1. Денисюк В. Луцький замок – велична оборонна споруда України / В. М. Денисюк // Луцьку – 920 років. – Луцьк, 2005. – С. 42-48
2. Колосок Б. М. Архітектурна споруда: [Луцький замок] / Б. М. Колосок, Р. Г. Метельницький // Луцьк. Архітектурно-історичний нарис. – К., 1990. – С. 3-127
3. Муляр М. Нічний охоронець: [Луцький замок] / М. Муляр // Дух фортеці. – К., 2001. – С. 41-42
4. Мандзюк Ф. У Луцькому замку / Ф. Мандзюк. – Луцьк: Волинянин, 2008. – 156 с.
5. Троневич П. О. Луцька фортеця / П. О. Троневич // Оповідання з давньої історії Луцька. – Луцьк, 2006. – С. 42-45
6.Троневич П. О. Замкова канцелярія / П. О. Троневич // Оповідання з давньої історії Луцька – Луцьк, 2006. – С. 38-41
7.Троневич П. О. Лучеськ Великий / П. О. Троневич // Оповідання з давньої історії Луцька. – Луцьк, 2006. – С. 29-31
8.Троневич П. О. Луцький Замок / П. О. Троневич. – Луцьк: Діксон, 2003. – 198 с.

Періодичні видання:
1. Брика О. «Старий Луцьк» – архітектурний комплекс. / О. Брика, С.Жук // Бриз. – 2003. –19 трав.
2. Мандзюк Ф. Луцький замок на німецькій поштівці. / Ф. Мандзюк // Вісник. – 2009. – 2 листоп.
3. Слободянюк Є. Замок Любарта у Луцьку / Є. Слободянюк // Слово Просвіти. – 2006. – 18-24 трав.
4.Троневич П. Міфи і реалії будівництва Луцького замку / П. Троневич
//Сторінки історії. – 2001. – 8 листоп. у
5. Харів О. Заповіднику – чверть століття / О. Харів // Луцький замок. – 2010 –
1 квіт. – С. 16
6. Харів О. Архітектурні пам’ятки, які ми не помічаємо: [у м. Луцьку] /О. Харів // Луцький замок. – 2010. – № 28. – 8 листоп. – С. 8-9

Підготувала: зав. відділом краєзнавчої літератури Т. М. Занюк