+38 (0332) 24-24-97
+38 (0332) 24-12-61
wifi
img
img img
img

Біобібліографічна довідка «Не в’яне слава сміхоcлова»

6 січня 2019 року – 185 років від дня народження
українського поета
Степана Васильовича Руданського

 

Степан Васильович Руданський народився 6 січня 1834 року в селі Хомутинці на Вінничині в родині священика.

Початкову освіту здобув у сільського дяка. З 1841 по 1849 рік Степан навчався в Шаргородській бурсі, потім вступив до Кам’янець-Подільської духовної семінарії. Вірші почав писати в семінарії в жанрі романтичної балади («Розбійник», «Вечорниці», «Упир», «Розмай» та інші). С. Руданський згодом перейшов до поезії, засудження кріпацтва («Над колискою»,«Не кидай мене»), заклик до праці на ниві рідної культури («Гей, бики!», «До дуба»), звертання до славного минулого свого народу (іст. поеми «Віщий Олег», «Мазепа», «Іван Скоропада», «Павло Полуботок», «Велямін», «Апостол» та ін.). У 1855 році, після закінченні семінарії C. Руданський переїхав до Петербурга продовжувати навчання в духовній академії, де всупереч батьковій волі, подав заяву не до духовної, а до медико-хірургічної академії, що досягла на той час свого особливого розквіту. Тут працювали відомий хірург і прогресивний діяч М. Пирогов, такі славетні вчені, як І. Сєченов, С. Боткін і М. Зінін.

Вступ до медичної академії означав цілковитий розрив із батьком, який одразу позбавив його матеріальної підтримки. Молодий С. Руданський обрав найпопулярніший серед молоді фах лікаря, який, з одного боку, виводив його з середовища попівства, з другого – відкривав можливість живого, практичного зв’язку з народом (лікарська практика, етнографічна робота, поетична творчість).      

Як попович, С. Руданський самим фактом свого походження належав до духовного стану, і духовна академія не бажала поступатися своїми «правами». Тому медико-хірургічна академія могла зарахувати С. Руданського лише так званим «вільним слухачем», який не мав права на стипендію. Жити доводилося тільки з приватних уроків.

Щоб стати повноправним студентом, потрібно було вийти з духовного стану. Не гаючись, юнак розпочав клопотання. 26 березня 1856 року на засіданні святійшого синоду справу було вирішено позитивно і передано на оформлення до Подільської консисторії. Півроку консисторські канцеляристи відтягували з відповіддю і тільки 26 вересня 1856 року С. Руданський одержав свідоцтво про вихід з духовного стану. Ставши повноправним студентом, почав отримувати стипендію, якої, проте, не вистачало на харчі. Мешкав письменник на глухій околиці столиці, про що сам поет писав в автобіографічному вірші «Студент» (1858).

На сторонню допомогу годі було сподіватися, і майбутній поет активно взявся за творчу роботу. Він працював над своїми поетичними творами, щоб скласти збірку і видати її, «не то щоб для слави, а хоч для кишені,» — як він писав брату Григорію у листі від 5 липня 1859 року. Йшлося, мабуть, про збірку «Нива», яку С. Руданський потім надіслав до київського цензурного комітету. Крім того одночасно поет шукав російське періодичне видання, яке б погодилося друкувати українською мовою його веселі поетичні мініатюри.

Збірка «Нива» не побачила світу в Україні. Після надто суворої рецензії П. Житецького київський цензурний комітет не дав дозволу на друк. Тоді поет взявся упорядковувати нову збірку, яку здав до петербурзького цензурного комітету, не маючи особливих планів на майбутнє. Надходив кінець його навчанню в академії, отже, й бідуванню в Петербурзі. Живучи весь час впроголодь, переобтяжений виснажливою працею, двадцятишестилітній поет захворів і в суворих кліматичних умовах столиці міг померти від сухот.

За станом здоров’я С. Руданський просився влаштуватися цивільним лікарем на півдні. Клопотання випускника знайшло підтримку в керівництві академії, і 1 серпня 1861 року з медичного департаменту міністерства внутрішніх справ надійшло повідомлення про призначення С. Руданського в Ялту на посаду міського лікаря. Того ж дня поет залишив Петербург.

Молодий лікар самовіддано поринув у роботу. Він поєднував обов’язки міського лікаря, завідуючого лікарнею, лікаря в алупкінських маєтках Воронцова, карантинного лікаря в порту і навіть лікаря Ялтинського повіту. Матеріальний стан значно покращився.

С. Руданський ніколи не розмежовував свої громадські й службові обов’язки. Міську бідноту він лікував безплатно. Молодого лікаря ялтинці любили за веселу вдачу, безкорисливість і доброту. Про громадський авторитет лікаря свідчило й обрання його в 1869 році почесним мировим суддею сімферопольсько-ялтинської мирової округи.

Особисте життя залишилось невлаштованим. Їдучи до Петербурга продовжувати своє навчання, він залишив в Україні першу свою любов — Марію Княгинецьку, якій і адресувалася широко відома й досі пісня «Повій, вітре, на Вкраїну». Про юнацькі захоплення поета в Петербурзі промайнула лише смутна згадка в щоденниковому записі 1861 року та у вірші «Іще вчора ізвечора». В Ялті, рятуючись від самотності, С. Руданський зійшовся з багатодітною вдовою. Мабуть, єдиною відрадою для популярного лікаря і мало кому тоді відомого поета була поетична творчість. Та для неї не вистачало ні часу, ні снаги.

В Ялті поет створює новий варіант початкової частини віршового драматичного етюду «Чумак» і здійснює ряд перекладів, серед яких – «Іліада» Гомера.

Представлена у прижиттєвих публікаціях ледве двома десятками віршових творів і фрагментів, творчість поета пізніше стає об’єктом значного зацікавлення діячів української культури. У 1872-1877 рр. на сторінках журналу «Правда» з’являється переклад «Іліади». Збірка віршів та гуморесок С. Руданського «Співомовки» впорядкована Оленою Пчілкою вийшли в Києві 1880 року, вже після смерті поета.

Дрібні громадські клопоти, постійні сутички з ялтинськими спекулянтами й контрабандистами, губернською царською бюрократією понад десять років отруювали поетові життя. Ці сутички набули особливої гостроти, коли влітку 1872 року в Криму спалахнула епідемія холери, і С. Руданський як карантинний лікар і постійний член санітарної комісії міста взявся винищувати з профілактичною метою джерела інфекції. Під час цієї непосильної боротьби сам захворів на холеру. Загальне ослаблення організму викликало загострення давньої його недуги — туберкульозу. 3 травня 1873 року на тридцять дев’ятому році життя поета не стало.

Поховали Степана Васильовича Руданського на мальовничому кам’янистому узгір’ї масандрівського кладовища Ялти, звідки відкривається чудова панорама південного моря.

Основні твори С. Руданського складають три томи, переписані й оформлені самим поетом. Перший, під назвою «Співомовки козака Вінка Руданського, книжка перша, з 1851 року до 1857» (Вінок – переклад імені поета з грецької: стефанос – вінок), вміщує пісні та балади в хронологічній послідовності їх написання. Другий – «Співомовки козака Вінка Руданського, книжка друга, 1857-1858 і 1859» – складається з 235 поезій, гуморесок, названих «приказками», й вірша «Студент». Третій – «Співомовки козака Вінка Руданського, 1859-1860»  – це пісні, приказки, легенди, історичні поеми. Крім цієї першої авторської редакції творів С. Руданського, відомі автографи збірок, укладених за жанрово-тематичним принципом у різні часи й призначених до видання. До таких належать рукопис «Нива» (1858-1859) і рукопис, який 1861 р. мав цензурний дозвіл, але так і не з’явився друком.

ТВОРИ

         Руданський С. В. Вибране / С. В. Руданський ; худож. М. М. Лук’яниця. –  Сімферополь : Таврія, 2002. – 368 с.

         Руданський С. В. Козак і король : співомовки, лірика, байки / С. В. Руданський ; упоряд., передм. Л. Слободянюк ; іл. Т. Кущ. – Київ : Школа, 2008. – 160 с. : іл. – (Хрестоматія школяра).

         Руданський С. В. Лев і пролев : пісні, приказки, байки, небилиці, переклади та переспіви / С. В. Руданський ; упоряд., авт. вступ. ст. Т. Комаринець ; худож. І. Крислач. – Львів : Каменяр, 1980. – 126 с. : іл.

         Руданський С. В. Наука : байки, співомовки, пісні / С. В. Руданський ; іл. П. Шпорчука. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2011. – 131 с. : іл. – (Українські письменники – дітям).

         Руданський С. В. Пан та Іван в дорозі : казка / С. В. Руданський ; мал. А. Базилевича. – Київ : Веселка, 1980. – 16 с. : іл.

         Руданський С. В. Переслів’я : віршовані небилиці / С. В. Руданський ; мал. А. Базилевича. – Київ : Веселка, 1982. – 28 с. : іл.

         Руданський С. В. Переслів’я : віршовані небилиці / С. В. Руданський ; мал. А. Базилевича. – Київ : Веселка, 1988. – 28 с. : іл.

         Руданський С. В. Переслів’я : віршовані небилиці / С. В. Руданський ; худож. оформ. А. Д. Базилевича. – Київ : Лелека, 2003. – 31 с. : іл.

         Руданський С. В. Співомовки / С. В. Руданський ; іл. Кость Лавро. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2009. – 256 с. : іл.

         Руданський С. В. Співомовки / С. В. Руданський ; худож. А. Базилевич. – Київ : Веселка, 1992. – 44 с. : іл.

         Руданський С. В. Співомовки. Переклади та переспіви / С. В. Руданський ; АН УРСР; упоряд. і приміт. В. І. Мазного ; вступ. ст. П. Й. Колесника. – Київ : Наукова думка, 1985. – 638 с. – (Бібліотека української літератури. Дожовтнева українська література).

         Руданський С. В. Старий вовк : казка / С. В. Руданський ; худож. С. Харук. – Київ : Преса України: ІРІС, 1993. – 16 с. : іл.

         Руданський С. В. Твори : співомовки, пісні, приказки, байки, небилиці / С. В. Руданський ; упоряд. і авт. передм. Л. Яхно ; худож. оформ. О. О. Яцун. – Київ : Київська правда, 2005. – 398 с. : іл.

         Руданський С. В. Усі твори в одному томі / С. В. Руданський ; передм. Г. Латника. – Київ ; Ірпінь : Перун, 2005. – 519 с. : іл. – (Поетична поличка «Перуна»).

         Руданський С. В. Усі твори в одному томі / С. В. Руданський ; уклад., передм. Г. Латника; іл. А. Д. Базилевича та В. М. Куща . – Київ ; Ірпінь : Перун, 2007. – 519 с. : іл. – (Поетична поличка «Перуна»).

 

ЛІТЕРАТУРА ПРО ПИСЬМЕННИКА

        Руданський Степан Васильович // Усі письменники і народна творчість : довід. / Н. Черсунова, Р. Шутько, О. Козир [та ін.]. – Київ, 2007-2008. – С. 260-263.

        Степан Руданський // Дивосвіт «Веселки» : антол. л-ри для дітей та юнацтва : у 3 т. Т. 1 : українська література / упоряд. Б. Чайковський. – Київ, 2004. – С. 214-215.

        Степан Руданський // Рідне слово. Українська дитяча література : хрестоматія : у 2 кн. Кн. 1 / упоряд. З. Варавкіна, А. Мовчун, М. Черній. – Київ, 1999. – С. 234-236.

        Степан Руданський // Усі українські поети : довід. / упоряд. Ю. І. Хізова, В. В. Щоголева. – Харків, 2008. – С. 244-252.

*******

         Вовчак А. Степан Руданський голосом Святослава Максимчука /А. Вовчак // Літературна Україна. –2011. – № 48, 15 груд. – С. 3.

         Горбатюк В. «Повій, вітре…» / В. Горбатюк // Літературна Україна. – 2014. – № 7, 13 лют. – С. 11.

        Козак В. «І знову живий світ оглядую» : 6 січня 2014 року минуло 180 років від дня народження Степана Руданського / В. Козак // Українська літературна газета. – 2014. – № 1, 17 січ. – С. 2-3.

        Поліщук М. Добротворець із села Хомутинець : думки з приводу нової книжки про Степана Руданського / М. Поліщук // Літературна Україна. – 2010. – № 11, 25 берез. – С. 2. – Рец. на кн.: Степан Руданський. Поет, лікар, громадянин / авт.-уклад. Р. Павленко, Ю. Віленський, О. Боржковський, О. Кірішева. – Київ : Арістей, 2009.

       Полянський Б. Засновник віршованої гуморески : сини твої Руси-Україно / Б. Полянський // Журавлик. – 2015. – № 4. – С. 7.

       Творець співомовок : 185 років від дня народження Степана Руданського // Шкільна бібліотека. – 2018. – № 12. – С. 24.

      Титул народного поета : до 170-річчя від дня народження С. В. Руданського (1834-1873) // Календар знаменних і пам’ятних дат, 2004. – Київ, 2003. – 1 квіт. – С. 24-32.

      Чорнопиский М. «Адам» Степана Руданського у моновиставі Святослава Максимчука / М. Чорнопиский // Літературна Україна. – 2016. – № 17-18, 5 трав. – С. 15.

        Юрчишина О. І слово лікує… / О. Юрчишина // Літературна Україна. – 2014. –№ 9, 27 лют. – С. 14.

        Юрчишина О. Київ вшанував класика / О. Юрчишина // Літературна Україна. – 2016. – № 6, 18 лют. – С. 3, 6.

WEB-БІБЛІОГРАФІЯ

       Біографія Степана Руданського [Електронний ресурс] // OnlyArt: [веб-сайт]. – Режим доступу : https://onlyart.org.ua/biographies-poets-and-writers/rudanskyj-stepan-biografiya/. – Заголовок з екрану.

        Життя та творчість Степана Руданського [Електронний ресурс] // УкрЛіб : [веб-сайт]. – Режим доступу : https://www.ukrlib.com.ua/referats/printit.php?tid=12169. – Заголовок з екрану.

       Руданський Степан Васильович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Руданський_Степан_Васильович. – Заголовок з екрану.

       Степан Руданський цікаві факти [Електронний ресурс] // Dovidka.biz.ua [веб-сайт]. – Режим доступу : https://dovidka.biz.ua/stepan-rudanskiy-tsikavi-fakti/. – Заголовок з екрану.

 

Підготувала: зав. відділом інформаційних технологій та бібліографії Ушлова А. В.