+38 (0332) 24-24-97
+38 (0332) 24-12-61
wifi
img
img img
img

Біобібліографічна довідка «Провісник правди»

8 серпня 2019 року – 200 років від дня народження українського письменника, перекладача, фольклориста

Пантелеймона Олександровича Куліша

Батьківщина Пантелеймона Куліша – козацьке містечко Вороніж Глухівського повіту теперішньої Сумської області. Там він народився 8 серпня 1819 року в сім’ї заможного селянина Олександра Андрійовича і дочки козацького сотника Катерини. Дитинство хлопця пройшло на хуторі під Воронежем, де в атмосфері особливої пошани до народних традицій, слова, пісні, казок, легенд, переказів формувався характер майбутнього письменника. Читати його навчила сестра Леся. Початкову освіту отримав в місцевого дяка Андрія, пізніше у школі при церкві Св. Миколая, а згодом у Новгород-Сіверському повітовому училищі та Новгород-Сіверській гімназії. Заохочуваний ще в гімназії до літературної праці, юний Пантелеймон читає твори П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, Г. Квітки-Основ’яненка, О. Пушкіна, захоплюється збіркою М. Максимовича «Українські народні пісні». Не закінчивши гімназії, юнак працює домашнім учителем дітей заможних поміщиків.

З кінця 30-х років П. Куліш – слухач лекцій у Київському університеті. Вступити до цього престижного навчального закладу йому так і не вдалося, оскільки не мав документального підтвердження свого дворянського походження, хоча батько був вихідцем з козацько-старшинського роду. Однак слухання лекцій на словесному, а згодом на правничому факультеті стали для нього вагомим періодом життя. П. Куліш написав у той час «малоросійські оповідання» російською мовою – «О том, от чего в местечке Воронеже высох Пешевцов став» і «О том, что случилось с козаком Бурдюгом на Зеленой неделе», а також повість із народних переказів «Огненный змей».

Письменник завдяки протекції інспектора шкіл Михайла Юзефовича дістав посаду вчителя гімназії в Луцьку. Захоплений повістями Вальтера Скотта, почав писати свою першу повість «Михайло Чернишенко». Згодом побачила світ віршована історична хроніка «Україна» й оповідання-ідилія «Орися». Працював у Рівному, Києві.

Коли журнал «Современник» почав друкувати 1845 року перші розділи славетного роману письменника «Чорна рада», ректор Петербурзького університету П. Плетньов (він і редактор «Современника») запросив його до столиці Російської імперії на посаду старшого вчителя гімназії та лектора російської мови для чужоземних слухачів університету.

У січні 1847 р. одружився з сестрою товариша Василя Білозерського Олександрою, на весіллі боярином у нареченого був Тарас Шевченко, щирий і веселий друг «гарячого Панька». За рекомендацією Петербурзької Академії наук, П. Куліш дістає направлення у західнослов’янський край для вивчення слов’янських мов, історії, культури та мистецтва. Недовго тривали захоплюючі часи експедиції. У Варшаві П. Куліша заарештовують за належність до Кирило-Мефодіївського товариства. Після тривалих клопотань йому довелося поселитися у Тулі. Тут П. Куліш осягає мистецтво романіста, перечитуючи світову класику, вивчає європейські мови, плідно працює як письменник.

Наприкінці 1850 р. з нагоди 25-річчя царювання Микола І дозволив П. Кулішеві оселитися й працювати будь-де в імперії, зокрема й в Україні та обох столицях, залишивши, проте, чинною заборону друкуватися і служити у закладах Міністерства народної освіти (до того ж за ним і далі провадився таємний нагляд.

В умовах суспільної «відлиги», що настала з приходом до влади Олександра ІІ, 6 квітня 1856 року письменник одержав довгоочікуваний дозвіл на право друку й оселяється в Петербурзі. Відомий під псевдонімами та криптонімами як Панько Казюка, Козак Белебень, Данило Юс, Хуторянин, Павло Ротай, П. К. Николай, М. Іродчук.

У 1856-1857 рр. з’являється двотомне видання «Записки о Южной Руси» – збірка безцінних фольклорно-історичних та етнографічних нарисів, написана «кулішівкою» – придуманим П. Кулішем першим українським фонетичним правописом, який згодом прислужився і для друку «Кобзаря» і для журналу «Основа». Особливо успішним і плідним у творчому плані був для письменника 1857 рік. З’явився друком роман «Чорна рада», український буквар і читанка «Граматка», «Народні оповідання» Марка Вовчка під його редакцією. З червня почала працювати «Друкарня П. О. Куліша». Це була перша і єдина в 19 столітті українська друкарня в підросійській Україні.

У 1861-1862 роках П. Куліш брав участь у виданні першого загальноукраїнського часопису «Основа». Разом із дружиною, яка починала друкувати оповідання під псевдонімом Ганна Барвінок, захопився підготовкою матеріалів для цього літературного й громадсько-політичного журналу. Насамперед дбав про історичне виховання українського громадянства. Почав писати «Історичні оповідання» – своєрідні науково-популярні нариси із історії України – «Хмельниччина» і «Виговщина». З’явилися вони 1861 року в «Основі». Сторінки цього журналу заповнювали і його перші ліричні поезії та поеми, що були написані вже після подорожі Західною Європою, яку він здійснив 1861 року разом із Миколою Костомаровим. Водночас П. Куліш уклав свою першу поетичну збірку «Досвітки. Думи і поеми», що вийшла у Петербурзі 1862 року, саме перед появою 1863 року ганебного «валуєвського циркуляра», яким самодержавство обмежило друкування українською мовою. Протягом 1864-1868 років П. Куліш працював у Варшаві штатним чиновником Установчого комітету. з 1871 року у Відні, а з 1873 – у Санкт-Петербурзі на посаді редактора «Журнала Министерства путей сообщения».

На початку квітня 1877 року П. Куліш залишив державну службу. Останній період свого життя провів на хуторі Мотронівка, де, усамітнившись з дружиною, зосередився на літературній, перекладацькій та історико-дослідницькій праці. Тут він укладає збірку «Хуторская философия и удаленная от света поэзия», яку після появи цензура заборонила, видання було вилучено з продажу. Це не зупинило вченого, письменника. Його погляд знову сягає то далекої Галичини, куди він посилає свою «Крашанку русинам і полякам на Великдень 1882 року», то приглядається до мусульманського світу, передусім до етичних засад Ісламу (поема «Магомет і Хадиза», драма у віршах «Байда, князь Вишневецький». До кінця життя творчо працював, друкував нові твори. В останні роки письменник багато перекладав. П. Куліш – перший перекладач Біблії українською мовою, що в ті часи було рідкістю. 1897 року вийшла збірка його перекладів «Позичена кобза». До неї увійшли твори світової культури – Ф. Шиллера, Г. Гейне, Дж. Байрона, Й. Гете, 13 п’єс В. Шекспіра.

14 лютого 1897 року життя Пантелеймона Куліша обірвалося в Мотронівці. Там його й поховано.

 

ТВОРИ

 

Куліш П. Повість про український народ. Моє життя. Хутірська філософія і віддалена од світу поезія / П. Куліш ; упоряд. передм. О. Шокало. – Київ : Український світ, 2005. – 382 с. : портр.

Куліш П. Твори : В 2 т. Т. 1 : поезія / П. Куліш ; підгот. тексти, упоряд. і склав прим. М. Л. Гончарук ; авт. передм. М. Г. Жулинський. – Київ : Дніпро, 1989. – 654 с. : портр.

Куліш П. Твори. В 2 т. Т. 1 : прозові твори. Поетичні твори. Переспіви та переклади / П. Куліш ; упоряд. прим. Є. К. Нахліка ; ред. тому М. Д. Бернштейн. – Київ : Наукова думка, 1994. – 750 с. : портр. – (Бібліотека української літератури. Українська нова література).

Куліш П. Твори. В 2 т. Т. 2 : поеми. Драматичні твори / П. Куліш ; упоряд. і прим. В. М. Івашкова ; ред. тому М. Д. Бернштейн. – Київ : Наукова думка, 1994. –766 с. – (Бібліотека української літератури. Українська нова література).

Куліш П. Чорна рада : роман / П. Куліш ; передм., комент., прим. та навч.-метод. матеріали І. Андрусяка. – Київ : Національний книжковий проект, 2010. – 352 с. – (Бібліотека шкільної класики).

Куліш П. Чорна рада : роман / П. Куліш. – Київ : Знання, 2015. –207 с. – (Скарби).

Куліш П. Чорна рада : роман. До кобзи. Рідне слово : посіб.-довід. : 9 кл. / упоряд. Б. Шавурський ; гол. ред. Б. Будний. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2000. – 47 с.

Куліш П. Чорна рада : роман. Оповідання. Вірші / П. Куліш. – Харків : Фоліо, 2006. – 287 с. – (Українська класика).

Куліш П. Чорна рада. Хроніка 1663 року : роман. Оповідання / П. Куліш. – Київ ; Харків : ТАСТ-М : Євроекспрес, 2000. – 384 с. – (Історія України в романах).

Куліш П. Чорна рада. Хроніка 1663 року : роман / П. Куліш ; передм. М. В. Стріхи. – Київ : Котигорошко, 1993. – 160 с. : іл. – (Шкільна бібліотека).

Куліш П. Чорна рада. Хроніка 1663 року : роман. Оповідання / П. Куліш ; упоряд. та прим. М. Л. Гончарука ; передм. М. Я. Олійника ; худож. М. Г. Богданець. – Київ : Веселка, 1990. – 247 с. : іл.

 

* * * * *

 

Куліш П. [Вірші, казки] / П. Куліш // Українська дитяча література : хрестоматія : у 2 кн. Кн. 1 / упоряд. І. Луценко, А. Подолинний, Б. Чайковський. – Київ, 1992. – С. 164-170.

Куліш П. [Казки, оповідання] / П. Куліш // Рідне слово : українська дитяча література : хрестоматія : у 2 кн. Кн. 1 / упоряд. З. Варавкіна, А. Мовчун, М. Черній. – Київ, 1999. – С. 171-179.

 

ПРО ПИСЬМЕННИКА

 

Степанишин Б. Вивчення творчості Пантелеймона Куліша в школі / Б. Степанишин. – Тернопіль : Підручники та посібники, 2000. – 63 с.

 

* * * * *

 

Куліш Пантелеймон Олександрович // Усі письменники і народна творчість : довід. / Н. Черсунова, Р. Рутько, О. Козир [та ін.]. – Київ, 2007-2008. – С. 178-182.

Пантелеймон Куліш // Українська література : довідник для абітурієнтів та школярів / упоряд. В. А. Мелешко [та ін.]. – Київ, 2012.– С. 171-180.

Пантелеймон Куліш // Українська література : посібник для старшокласників і абітурієнтів / упоряд. М. К. Наєнка [та ін.]. – Київ, 1995. – С. 67-71.

 

* * * * *

 

Доленосна подія : 17 червня – 355 років тому відбулась Чорна рада // Шкільна бібліотека. – 2018. – № 5. – С. 76-80.

Кумеда О. Пантелеймон Куліш: письменник, етнограф, мовознавець / О. Кумеда // Дивослово. – 2016. – № 3. – С. 42-46. – Бібліогр.: с. 46.

Слюса А. Чи знаєш ти роман Пантелеймона Куліша «Чорна рада»? : урок-конкурс у 9 класі / А. Слюса // Дивослово. – 2012. – № 4. – С. 20-24. – Бібліогр.: с. 24.

Федорук О. До історії першого видання «Чорної ради» Куліша : мистецька спадщина / О. Федорук // Образотворче мистецтво. – 2017. – № 3. – С. 110-111. – Бібліогр.: с. 111.

 

WEB-БІБЛІОГРАФІЯ

 

Біографія Пантелеймона Куліша [Електронний ресурс] // Only Art : [веб-сайт]. – Режим доступу : https://onlyart.org.ua/biographies-poets-and-writers/kulish-pantelejmon-biografiya/. – Заголовок з екрану.

День народження Пантелеймона Куліша : біографія письменника [Електронний ресурс] // ZNAJ.UA : [веб-сайт]. – Режим доступу : https://znaj.ua/history/den-narodzhennya-pantelejmona-kulisha-biografiya-pysmennyka. – Заголовок з екрану.

Куліш Пантелеймон Олександрович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Куліш_Пантелеймон_Олександрович. – Заголовок з екрану.

Пантелеймон Куліш [Електронний ресурс] // DOVIDKA.BIZ.UA : [веб-сайт]. – Режим доступу : https://dovidka.biz.ua/panteleymon-kulish-biografiya-korotko/. – Заголовок з екрану.

 

 

 

Підготувала:                                                   провідний бібліограф М. М. Юхта