+38 (0332) 24-24-97
+38 (0332) 24-12-61
wifi
img
img img
img

Біобібліографічна довідка «Талант бурхливої пори»

28 липня 2015 року – 135 років від дня народження українського прозаїка

Володимира Кириловича Винниченка

Володимир Кирилович Винниченко народився 28 липня 1880 року в Єлисаветграді (нині м. Кіровоград) у міщанській родині. Навчався в сільській народній школі, де привернув увагу вчителів своїми здібностями. Вступив до Єлисаветської гімназії, яку не закінчив через матеріальну скруту і революційні переконання.

У 1900 році у м. Златополі Володимир екстерном склав іспити.

1901 року вступив на юридичний факультет Київського університету, та незабаром (1902 року) через участь у Революційній українській партії був уперше заарештований до київської в’язниці. Через кілька місяців Винниченка випустили, але позбавили права жити у великих містах і продовжувати навчання в університеті. Цього ж року Володимир відправив своє перше оповідання «Народний діяч» до «Літературно-наукового вісника» в Галичині. Але твір не надрукували (це сталося значно пізніше – 1906 р.).

У 1902 р. В. Винниченко заявив про себе як літератор: опублікував твір «Сила і краса» (згодом відомий під назвою «Краса і сила»). Восени, Володимира Винниченка забрано в солдати. Проте військової служби він фактично не відбував, бо влада, боячись революційного впливу на товаришів-військових, тримала Володимира під арештом, у канцелярії. Але він, переодягаючись уночі в цивільне, тікав з казарми й віддавався роботі серед київського пролетаріату. Цю діяльність було викрито, Володимир мав бути заарештований. Довідавшись від військових товаришів з канцелярії про те, що готується арешт, Володимир Винниченко скинув солдатську форму й емігрував до Галичини. Там він працював у закордонних партійних організаціях і час від часу нелегально виїздив до України. У Львові Винниченко брав участь у виданні партійних газет «Праця», «Селянин», писав брошури й книги на революційні теми.

У 1903 р. при перевозі нелегальної літератури з Галичини до Києва на кордоні В. Винниченка знов арештовано. Як дезертир і революціонер він був посаджений у військову в’язницю — київську фортецю. Після півторарічного перебування у фортеці його звільнила перша російська революція 1905 року (звільнено з фортеці через проголошену амністію). Під час ув’язнення він написав низку літературних творів. Повість «Голота» навіть одержала першу премію «Киевской Старины».

Після звільнення провадив революційну агітацію серед селян і заробітчан Причорномор’я, 1906 року мандрував Україною, написав низку оповідань: «На пристані», «Раб краси», «Уміркований та щирий», «Голод», «Малорос-європеєць», «Ланцюг» та інші. З’явилась друком перша збірка оповідань «Краса і сила».

У 1907 р. В. Винниченка було знову заарештовано у Києві й відправлено у знамениту Лук’янівку (тюрма в Києві, де перебували майже всі видатні члени РУП). Через вісім місяців був випущений. Довідавшись про те, що має бути засуджений за свою політичну діяльність на каторгу, В. Винниченко ще раз емігрував. У цей період він написав багато творів на соціальні та етичні теми: «Дисгармонія», «Щаблі життя», «Контрасти».

У 1908 р. він перебував у Швейцарії, Італії, Франції, наступного року — у Швейцарії, Франції (Парижі).

Протягом 1910–1913 pp. письменник жив у країнах Європи (Франція, Німеччина, Росія). У цей час у російському перекладі виходить твір «Чесноти з собою».

У 1914 р. В. Винниченко повернувся в Україну, перебував на нелегальному становищі.

У 1916 р. він перебував у Москві, Петрограді, де видавав журнал «Промінь».

1917 р. переїхав до України, став одним з організаторів і керівників Центральної Ради, згодом головою першого українського уряду — Генерального Секретаріату. Після повалення гетьмана П. Скоропадського В. Винниченко був одним з керівників Директорії — нового уряду Української Народної Республіки.

У 1918 р. був арештований гетьманськими офіцерами, але звільнений через протест української громадськості.

Болісні роздуми письменника про роз’єднаність українців відбились у драмі «Між двох сил» (1919 р.). Розійшовшись в поглядах з більшістю Директорії й уряду, письменник виїхав за кордон.

У 1920 р. В. Винниченко знову приїхав до України, але незабаром востаннє залишив її, відмовившись від співробітництва в уряді радянської України. Протягом 1924–1928 pp. «Рух» видав «Зібрання творів» В. Винниченка у 23 томах.

У 1930–1932 pp. «Книгоспілка» підготувала до друку «Зібрання творів» письменника у 28 томах, багато оповідань і повістей українською та російською мовами вийшли в Києві, Харкові, Москві, Ленінграді.

У вересні 1933 р. В. Винниченко написав відкритого листа до Політбюро КП(б)У, у якому звинуватив Й. Сталіна та П. Постишева в голодоморі й масових репресіях проти українського народу. Цей лист викликав різке заперечення на пленумі ЦК КП(б) 1933 року, і з того часу творчість В. Винниченка була заборонена: книжки вилучені з бібліотек і знищені, творчість перестала досліджуватися літературознавцями й вивчатися в школі, ім’я письменника або замовчувалося, або при згадках обливалося брудом і трактувалось не інакше як під тавром «буржуазного націоналіста».

Упродовж останніх 25 років свого життя В. Винниченко прожив у французькому містечку Мужен, біля Канн, у власному невеличкому будинку, де займався літературною творчістю і живописом. Його акварельні та олійні портрети, натюрморти та графічні композиції свого часу експонувались у Франції та інших країнах і здобули визнання мистецтвознавців і відомих майстрів живопису.

Роки війни підірвали вже ослаблене здоров’я В. Винниченка. Після війни письменник відсторонився від політики. Коли на схилі років Володимир Кирилович звернувся до радянського уряду з проханням дати дозвіл на повернення, аби померти в Україні, письменникові грубо відмовили.

6 березня 1951 р. митець помер, похований на цвинтарі Мужена поблизу Канн у Франції.

ТВОРИ

Винниченко В. Вибрані твори / В. Винниченко. – Київ : Сакцент Плюс, 2005. – 256 с. : іл.

Винниченко В. К. Вибрані твори : оповідання. Повість: На той бік. Романи: Записки кирпатого Мефістофеля. Сонячна машина / Винниченко, Володимир Кирилович ; Передм. Л. С. Дем’янівської. – Київ : Грамота, 2005. – 926 с. : іл.

Винниченко В. К. Записки Кирпатого Мефістофеля : роман, повість, оповідання, п’єса / В. К. Винниченко. – Харків : Фоліо, 2006. – 382 с. – (Українська література).

Винниченко В. К. Краса і сила : повісті і оповідання / В. К. Винниченко. – Київ : Дніпро, 1989. – 752 с. : іл.

Винниченко В. К. Намисто : оповідання / В. К. Винниченко. – Київ : Веселка, 1989. – 380 с. : іл.

Винниченко В. К. Оповідання. Слово за тобою, Сталіне!; Чорна Пантера і Білий Медвідь : роман. П’єса / В. К. Винниченко. – Київ : Наукова думка, 1999. – 439 с. : іл. – (Бібліотека школяра)

Винниченко В. К. Сонячна машина : роман / В. К. Винниченко – Київ : Дніпро, 1989. – 618 с. : іл.

Винниченко В. К. Федько-халамидник : оповідання / В. К. Винниченко. – Київ : Веселка, 1991. – 94 с. : іл.

Винниченко В. Кумедія з Костем : оповідання / В. Винниченко. – Київ : Школа, 2005. – 432 с. : іл. – (Золота бібліотека видавництва “Школа”).

Винниченко В. Лепрозорій : роман / В. Винниченко. – 2-ге вид. ,стер. – Київ : Знання, 2013. – 382 с. – (Класна література).

ПРО ПИСЬМЕННИКА

Винниченко Володимир Кирилович // Усі письменники і народна творчість : довід. / Н. І. Черсунова, Р. Б. Шутько, О. В. Козир [та ін.]. – Київ, 2007-2008. – С. 41-45.

Володимир Винниченко // Дивосвіт «Веселки» : антол. л-ри для дітей та юнацтва : у 3 т. Т. 1 : українська література / упоряд. Б. Й. Чайковський. – Київ, 2005. – С. 461-462.

Володимир Винниченко // Живиця : хрестоматія укр. л-ри XX ст. : у 2 кн. Кн. 1 / за ред. М. М. Конончука. – Київ, 1998. – С. 153-157.

Володимир Винниченко // Література України : для дітей середнього шкільного віку / авт.-упоряд. В. М. Скляренко, Я. О. Батій. – Харків, 2006. – С. 199-202.

Володимир Винниченко // Новий довідник : українська мова. Українська література / відп. ред. Н. Крупчан, Т. Корольова. – Київ, 2005. – С. 701-707.

Володимир Винниченко // Рідне слово. Українська дитяча література : хрестоматія : у 2 кн. Кн. 2 / упоряд. З. Д. Варавкіна, А. І. Мовчун, М. Ф. Черній. – Київ, 1999. – С. 34-36.

Володимир Винниченко // Українська література : довід. для абітурієнтів та школярів / В. А. Мелешко [та ін.]. – Київ, 2012. – С. 396-400.

Володимир Винниченко // Українське слово : у 4 кн. Кн. 1 : культурно-історична епоха модернізму : хрестоматія укр. л-ри та літ. критики ХХ ст. / упоряд. В. Яременко. – К., 2001. – С. 225-227.

Володимир Винниченко // Усі українські письменники / упоряд. Ю. І. Хізова, В. В. Щоголева. – Харків, 2007. – С. 113-118.

  *   *   *   *   *

Алексеєнко Н. Замальовка як жанровий різновид малої прози Володимира Винниченка / Н. Алексеєнко // Слово і час. – 2007. – № 7. – С. 86 – 89.

Бондаренко Ю. “Сонячна машина” В. Винниченка : ідеаційність проти сенситивності: Застосування філософсько-історичних підходів до вивчення літератури / Ю. Бондаренко // Дивослово. – 2007. – № 7. –С.17-22.

Ведмідь І. Особливості психологізму малої прози Володимира Винниченка / І. Ведмідь // Дивослово. – 2010. – № 4. – С. 27-32.

Володимир Винниченко як художник : (до 130 річниці від дня народження) : [український літератор, художник, політичний і державний діяч] // Шкільна бібліотека. – 2010. – № 6. – С. 9.

Димитрова М. Винниченко в роздумах : у Кіровограді відкриють перший в Україні пам’ятник видатному письменнику та державному діячеві / М. Димитрова // Україна молода. – 2010. – 23 берез. – С. 8.

Димитрова М. Довга дорога додому: 26 липня виповнюється 130 років від дня народження відомого українського письменника та політичного діяча Володимира Винниченка / М. Димитрова // Україна молода. – 2010. – 24 лип. – С. 12.

Кобзей Н. Від натуралізму до неонатуралізму: естетичні шукання Володимира Винниченка / Н. Кобзей // Дивослово. – 2012. – № 4. – С. 57-61.

Митці та науковці про малярський талант В. Винниченка // Шкільна бібліотека. – 2010. – № 6. – С. 9.

Печарський А. Нарцисизм і трансформація особистості в житті і творчості В. Винниченка / А. Печарський // Слово і час. – 2010. – № 7. – С. 3-14.

Сітькова І. Життєвий і творчий шлях Володимира Винниченка / І. Сітькова // Дивослово. – 2012. – № 4. – С. 13-15.

Стех Я. Не лише про театр : на тлі 60-річчя від дня смерті Володимира Винниченка / Я. Стех // Літературна Україна. – 2011. – № 14, 7 квіт. – С. 12.

WEB-БІБЛІОГРАФІЯ

 Винниченко Володимир Кирилович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Винниченко_Володимир_Кирилович. — Назва з екрану.

Винниченко Володимир [Електронний ресурс] // УкрЛіб : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=339. — Назва з екрану. — Назва з екрану.

 Винниченко Володимир – життєвий та творчий шлях [Електронний ресурс] // Бібліотека школяра : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.ukrtvory.com.ua/vinnich.html. — Назва з екрану.

Підготувала: зав. відділом інформаційних технологій та бібліографії Ушлова А. В.