+38 (0332) 24-24-97
+38 (0332) 24-12-61
wifi
img
img img
img

Біобібліографічна довідка «Батько українського театру»

14 грудня 2015 року – 175 років від дня народження українського драматурга

Михайла Петровича Старицького

         Старицький Михайло Петрович – український поет, драматург, прозаїк, перекладач, видавець, актор, режисер, організатор українського театру. В історії української літератури увійшов як видатний майстер гострих драматичних ситуацій і сильних характерів.

         Народився 14 грудня 1840 року у селі Кліщинці на Полтавщині (тепер – Черкаська область). Походив зі шляхетського роду. Батько, Петро Іванович, відставний офіцер, помер, коли хлопцеві було вісім років. У 1852 році померла і мати – Анастасія Захарівна. Вона походила з родини Лисенків. Михайла виховував дядько – Віталій Лисенко, батько композитора Миколи Лисенка.

         Початкову освіту майбутній письменник здобув вдома. Потім навчався у Полтавській гімназії. У 1858 році М. Старицький разом з М. Лисенком вступив до Харківського університету, а у 1860 році перевівся на фізико-математичний факультет Київського університету. До цього періоду належать перші вірші та переклади М. Старицького українською мовою творів І. Крилова, О. Пушкіна, М. Лермонтова, М. Огарьова, А. Міцкевича, Дж. Байрона, Г. Гейне, а також перші спроби драматургічної творчості: лібрето опери «Гаркуша» за п’єсою О. Стороженка та сатиричної оперети «Андріяшіада».

         У 1861 році переїхав до рідного села. Через рік одружився із сестрою Миколи Лисенка – Софією. У 1864-1965 роках навчався на юридичному факультеті Київського університету.

         З 1871 року оселився у Києві. Спільно з М. Лисенком організував «Товариство українських сценічних акторів», для репертуару якого написав музичну комедію «Різдвяна ніч» (1872), водевіль «Як ковбаса і чарка, то минеться й сварка» (1872), оперу «Чорноморці» (1872).

         Істотну роль у ідейному самовизначенні М. Старицького відіграла його участь у «Старій громаді», діяльність якої у 60-70-х роках пожвавила політичне і мистецьке життя Києва. Після Емського указу 1876 року всі гуртки, у яких письменник брав участь, згорнули свою діяльність. У 1878 році він залишив Київ та емігрував за кордон. Повернувся лише через два роки.

         Поряд із драматургічною та акторською діяльністю М. Старицький займається перекладом. У 1873 році він власним коштом видає «Казки Андерсена», у наступному році – «Байки Крилова», повість «Сорочинський ярмарок» М. Гоголя, потім «Пісню про царя Івана Васильовича» М. Лермонтова, «Сербські народні думи і пісні».

         Наступне десятиріччя (1883-1893) характеризувалося плідною діяльністю Михайла Старицького як організатора театру і драматурга. З 1883 по 1885 рік він очолює і матеріально забезпечує першу об’єднану українську професійну трупу, створення якої було своєрідним підсумком багаторічних зусиль з організації театральної справи на Україні. Вистави українського театру, у яких брали участь Марія Заньковецька, Марко Кропивницький, Микола Садовський, Панас Саксаганський та інші видатні актори, мали великий успіх. Трупа виступала у Житомирі, Одесі, Ростові-на-Дону, Воронежі, Харкові, Кишиневі, інших містах. У 1887-1888 роках трупа Старицького з успіхом гастролює в Москві та Петербурзі, а згодом у містах Поволжя, у Вільно, Мінську, Тбілісі.

         Протягом 1883-1884 років виходить два номери українського альманаху «Рада», виданням якого займався письменник.

         З 1891 року М. Старицький дебютує як прозаїк. Пише історичний роман «Оборона Буші» (1894), романи «Перед бурей» (1897), «Молодість Мазепи» (1898), «Разбойник Кармелюк» (1903) та інші російською мовою. Українською мовою роман «Разбойник Кармелюк» виходив у Львові (1909-1910) та у Чернівцях (1927). У 1927-1928 роках під назвою «Кармелюк» роман вийшов у Києві.

         Тривала напружена праця знесилює письменника фізично, а соціальна незахищеність очолюваної ним театральної трупи – матеріально. У 1893 році через хворобу він залишає театр. Однак, продовжує літературну діяльність. Пише драматичні твори «Маруся Богуславка», «Остання ніч», «Хрест життя», трилогію «Богдан Хмельницький», романи «Молодість Мазепи», «Руїна», «Останні орли».

         Помер Михайло Старицький 27 квітня 1904 року у Києві. Похований на Байковому кладовищі.

 

ТВОРИ

 

         Старицкий М. П. Богдан Хмельницкий : трилогия : кн. 2. Буря / М. П. Старицкий. – Киев : Дніпро, 1987. – 571 с. : илл.

         Старицький М. П. За двома зайцями : комедія з міщанського побуту / М. П. Старицький ; худож. оформ. В. В. Машков. – Київ : Молодь, 1996. – 95 с. : іл.

         Старицький М. П. Кармелюк : іст. роман / М. П. Старицький ; пер. з рос. М. Шумило ; худож. Г. С. Зубковський. – Київ : Дніпро, 1971. – 708 с. : іл.

         Старицький М. П. Не судилось / М. П. Старицький ; передм., упоряд., Т. Петриченко. – Київ : Школа, 2009. – 304 с. – (Шкільна хрестоматія).

         Старицький М. П. Облога Буші / М. П. Старицький. – Київ : Школа, 2009. – 208 с. – (Бібліотека шкільної класики. Твори шкільної програми для обов’язкового читання та вивчення).

         Старицький М. П. Останні орли : іст. повість із часів Гайдамаччини / М. П. Старицький ; пер. з рос. М. Шумила, Є. Михайлюка; худож. С. Караффа-Корбут. – Львів : Каменяр, 1990. – 438 с. : іл.

         Старицький М. П. П’єси / М. П. Старицький ; худож. В. В. Руденко. – Київ : Мистецтво, 1984. – 307 с. : портр.

         Старицький М. П. Поетичні твори. Драматичні твори / М. П. Старицький ; упоряд., прим. М. Т. Максименко. – Київ : Наукова думка, 1987. – 573 с. : портр.

         Старицький М. П. Руїна : іст. проза / М. П. Старицький ; упоряд., передм., пер. з рос., комент. та прим. О. В. Ковалевського. – Харків : Факт, 2008. – 623 с.

         Старицький М. П. Твори : у 2 т. Т. 2 : драматичні твори / М. П. Старицький ; упоряд., прим. Л. С. Дем’янівської. – Київ : Дніпро, 1984. – 654 с.

         Старицький М. П. Твори : у 2 т. Т. 1 : поезії. Повісті. Оповідання / М. П. Старицький ; упоряд., прим. Л. С. Дем’янівської. – Київ : Дніпро, 1984. – 646 с.

 

ПРО ПИСЬМЕННИКА

 

         Старицький Михайло Петрович // Усі письменники і народна творчість : довід. / Н. І. Черсунова, Р. Б. Шутько, О. В. Козир [та ін.]. – Київ, 2007-2008. – С. 293-301.

         Дем’янівська Л. С. Михайло Старицький // Дніпрова хвиля : хрестоматія нововведених творів до шкільної програми / за ред. П. П. Кононенка. – Київ, 1989. – С. 305-311.

         Михайло Старицький // Дивосвіт «Веселки» : антол. л-ри для дітей та юнацтва : у 3 т. Т. 1 : українська література / упоряд. Б. Й. Чайковський. – Київ, 2004. – С. 319-320.

         Михайло Старицький // Усі українські письменники / упоряд. Ю. І. Хізова, В. В. Щоголева. – Харків, 2007. – С. 195-199.

 

*  *  *  *  *

         Балімова М. Київські адреси Михайла Старицького / М. Балімова // Пам’ятки України: історія та культура. – 2014. – № 10. – С. 36-43.

         Горбатюк В. «Нехай Україна у щасті буя – у тім нагорода і втіха моя» / В. Горбатюк // Літературна Україна. – 2014. – № 18-19, 1-8 трав. – С. 11.

         Гураль О. Історія створення музею Михайла Старицького / О. Гураль // Пам’ятки України: історія та культура. – 2014. – № 10. – С. 6-15.

         Скорульська Р. Перша українська опера на київській сцені / Р. Скорульська // Музика. – 2014. – № 3. – С. 4-7.

         Терешко І. Педагогічний феномен родини Старицьких-Лисенків / І. Терешко // Палітра педагога. – 2013. – № 6. – С. 3-5.

         Тетеріна О. Інонаціональна література у творчості Михайла Старицького / О. Тетеріна // Дивослово. – 2010. – № 11. – С. 48-52.

         Трачук В. «А далі – слава голосна…» / В. Трачук // Зарубіжна література (Шкільний світ). – 2010. – № 12 (березень). – С. 18-23.

 

WEB-БІБЛІОГРАФІЯ

 

         Біографія : Михайло Старицький [Електронний ресурс] // Parta.ua : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.parta.com.ua/ukr/stories/writers/175/. – Заголовок з екрану.

         Михайло Старицький [Електронний ресурс] // Український Центр : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://ukrcenter.com/Література/Михайло-Старицький/57767/Біографія-. – Заголовок з екрану.

         Старицький Михайло : біографія [Електронний ресурс] // Клуб Поезії : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=107&type=biogr. – Заголовок з екрану.

         Старицький Михайло Петрович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Старицький_Михайло_Петрович. – Заголовок з екрану.

         Старицький Михайло Петрович [Електронний ресурс] // УКРЛІТ.ORG : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://ukrlit.org/starytskyi_mykhailo_petrovych. – Заголовок з екрану.

 

 

Підготувала:                                                       головний бібліограф Л. М. Данилюк