+38 (0332) 24-24-97
+38 (0332) 24-12-61
wifi
img
img img
img

Біобібліографічна довідка «Все життя шукав істину»

27 листопада 2016 року – 90 років від дня народження

українського письменника-фантаста

Олександра (Олеся) Павловича Бердника

Олександр Павлович Бердник – український письменник-фантаст, філософ, художник, музикант, громадський діяч, один із засновників Української Гельсінської групи. Справжнє ім’я Олександр, але друкувався і відоміший під псевдонімом Олесь.

Народився 27 листопада 1926 року в селі Вавилове на Херсонщині в родині коваля. У школі майбутній письменник багато читав, особливо захоплювався фантастикою. Тоді ж сам спробував уперше писати – перші, наївні оповідання про подорожі до інших світів, про інопланетних істот. Навчання в школі не закінчив.

У 1944 році, коли вирувала Друга світова війна, сімнадцятилітній Олесь Бердник пішов добровольцем на фронт, де став мінером. Після поранення потрапив до госпіталю, згодом, після закінчення війни та демобілізації, 1946 року екстерном закінчує неповну середню школу. Три роки навчається в театральній студії при Київському театрі української драми ім. І. Франка. Після закінчення почав працювати у театрах України. На відкритих партійних зборах, що проходили у театрі ім. І. Франка, Олесь Бердник з юначим запалом виступив із критикою репресивної щодо мистецтва партійної політики. За це був засуджений до 6 років сибірських таборів. Звільнившись у 1955 році, Олесь Бердник пробує писати сатиру на режим у формі науково-фантастичних творів.

У 1957 році вийшла перша книга – «Поза часом і простором». Член СП СРСР з 1957 року (був виключений у 1973 році, у 1987 році відновлений). Протягом 1957-1972 років з-під його пера вийшли друком  двадцять  романів, повістей, есе: «Серце Всесвіту», «Діти Безмежжя», «Стріла часу», «Покривало Ізіди», «Лабіринт Мінотавра», «Чаша Амріти», «Вогнесміх», «Зоряний корсар» та інші. Співавтор сценарію відомого фантастичного фільму «Мрії назустріч».  

Олесь Бердник разом з Миколою Руденком, Левком Лук’яненком, Оксаною Мешко підписали Меморандум № 1 «Вплив Європейської Наради на розвиток правосвідомості в Україні», де обґрунтована поява правозахисного руху, наведено список українських в’язнів сумління.

У період з кінця 1976 до арешту 6 березня 1979 року брав участь у складанні й підписанні десятків листів і Меморандумів на захист заарештованих і засуджених борців за права людини. У О. Бердника неодноразово проводили обшуки й вилучали книги, вірші, рукописи, друкарську машинку. У кінці серпня члени УГГ і МГГ, в тому числі О. Бердник, оприлюднили Документ № 2 «Главам урядів держав-учасниць НБСЄ. Нові репресії і новий етап правозахисного руху в СРСР» з вимогою звільнити всіх заарештованих членів Гельсінських груп.

14 жовтня 1977 року члени УГГ, які ще залишалися на волі, спрямували Раді Міністрів УРСР «Клопотання» про офіційну реєстрацію Групи з наданням їй права юридичної особи. О. Бердник від імені Групи написав «Маніфест Українського Правозахисного Руху».

У 1979-1984 роках перебував в ув’язненні за «антирадянську діяльність». При сприянні друзів і міжнародних організацій справа була переглянута, письменника звільнили. У 1987 році О. Бердник заснував «Ноосферний фронт «Зоряний ключ», у 1989 році – гуманістичне об’єднання «Українська Духовна Республіка» та провів 7 Соборів. 1990 році був скликаний Перший Всесвітній Собор Духовної України, що став практичним втіленням омріяних ідей письменника.

З проголошенням  незалежності України багато подорожує – Тибет, Індія, Алтай.  Їздив з лекціями в Канаду і США.  1991 року висував свою кандидатуру на пост Президента України (але не був зареєстрований). Видавав газети: «Свята України», «Згода». У 90-х роках виходять у світ романи: «Пітьма вогнища не розпалює», «Камертон Дажбога», «Тайна Христа», «Пісня Надземна», перша частина не написаної трилогії «Вічне Начало» та інші. В 1994-95 роках у Київському планетарії Бердник читав курс лекцій «Астероїд Свободи», в яких демонстрував погляд письменника-фантаста на космогонію Всесвіту. У 1997 році через хворобу відійшов від активної життєвої діяльності.

Серед не багаточисленних нагород – орден «За мужність» I ступеня – як засновнику і учаснику Української Гельсінської групи. В осанні роки свого життя отримав літературну нагороду «Філософський камінь» за заслуги перед фантастикою від Міжнародного фестивалю «Зоряний міст». Від Миколаївського фестивалю фантастики «Планета 8141 Nikolaev» – спеціальний приз «Пророк у Вітчизні».

Твори О. Бердника перекладені 26-а мовами світу: англійською, болгарською, польською, російською, словацькою, французькою, чеською, японською та іншими.

Пішов з життя 18 березня 2003 року. Похований, відповідно до заповіту, в дворі власного сільського будинку у с. Гребені Кагарлицького району Київської області, під посадженою ним калиною.

ТВОРИ

Бердник Олесь. Серце Матіоли : казки та легенди / Олесь Бердник ; іл. С. Лук’яненка. – Київ : Книга, 2007. – 56 с. : іл.

Бердник Олесь. Вогняний вершник : феєрії / Олесь Бердник ; худож. С. Н. Набережних. – Київ : Молодь, 1989. – 367 с. – (Компас).

Бердник Олесь. Дивні Грицеві пригоди : фантаст. оповідання / Олесь Бердник ; худож. А. Фролов. – Київ : Веселка, 1989. – 15 с. : іл.

Бердник Олесь. Камертон Дажбога : казковий роман-феєрія / Олесь Бердник ; худож. М. П. Артеменюк. – Київ : Український письменник, 1996. – 471 с.

Бердник Олесь. Лабіринт мінотавра : повісті / Олесь Бердник ; худож. Д. Заруба. – Київ : Веселка, 1990. – 407 с. : іл.

Бердник Олесь. Пітьма вогнища не розпалює… : психоаналітич. феєрія : наук.-фантаст. роман / Олесь Бердник. – Київ : Український письменник, 1993. – 303 с.

Бердник Олесь. Покривало Ізіди : повість-легенда / Олесь Бердник ; худож. В. І. Заруба. – Київ : Веселка, 1990. – 156 с. : іл.

Бердник Олесь. Серце Всесвіту : фантаст. повісті / Олесь Бердник. – Київ : Тріада-А, 2004. – 726 с. – (Всесвіт Олеся Бердника).

Бердник Олесь. Серце матіоли : казки та легенди / Олесь Бердник ; худож. А. Фролов. – Київ : Веселка, 1991. – 48 с. : іл.

Бердник Олесь. Чаша Амріти : роман-феєрія, іст. повість-феєрія / Олесь Бердник. – Київ : Дніпро, 1989. – 270 с. – (Романи й повісті).

ПРО ПИСЬМЕННИКА

Ільїн В. Олесь Бердник – вічна сила духовності / В. Ільїн // Бердник Олесь. Вибрані твори. – Київ, 2007. – С. 5-14.

Качуровський І. Повість «Прометей» на тлі Бердникової творчості / І. Качуровський // Качуровський І. Променисті сильвети. – Київ, 2008. – С. 616-630.

Логвиненко Б. Огірки й космос : (дитинство Олеся Бердника) / Б. Логвиненко // Логвиненко Б. Про Нестора Махна, Шарля де Голля, Олеся Бердника, Джохара Дудаєва, Романа Шухевича. – Київ, 2009. – С. 33-46.

Олесь Бердник  // Українська література для дітей : хрестоматія / упоряд. О. О. Горачковська. – Київ, 2011. – С. 456-461.

Олесь Бердник // Дивосвіт «Веселки» : антол. л-ри для дітей та юнацтва : у 3 т. Т. 2 : українська література / упоряд. Б. Чайковський. – Київ, 2005. – С. 636-639.

Оліфіренко С. М. Бердник Олесь / С. М. Оліфіренко // С. М. Оліфіренко. Універсальний літературний словник-довідник. – Донецьк, 2008. – С. 31-32.

* * * * * * *

Лінкевич Л. «Силою матерів тримається світ» / Л. Лінкевич // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2009. – № 6. – С. 37-40.

WEB– БІБЛІОГРАФІЯ

Бердник Олесь Павлович : біогр. відомості [Електронний ресурс] // Вікіпедія: [веб-сайт]. –  Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Бердник_Олесь_Павлович. – Заголовок з екрану.

Олесь Бердник : біогр. відомості [Електронний ресурс] // Лаборатория фантастики : [веб-сайт]. – Режим доступу : https://fantlab.ru/autor2821. – Заголовок з екрану.

Олесь Бердник : біогр. відомості [Електронний ресурс] // Архив фантастики : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://archivsf.narod.ru/1927/oles_berdnik/index.htm. – Заголовок з екрану.

Олесь Бердник, его род и семья : біогр. відомості [Електронний ресурс] // День : [веб-сайт]. – Режим доступу : https://day.kyiv.ua/ru/article/ukraina-incognita/oles-berdnik-ego-rod-i-semya. – Заголовок з екрану.

Вселенная Олеся Бердника : біогр. відомості [Електронний ресурс] // Альтернатива : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://alternatio.org/articles/item/3261. – Заголовок з екрану.

Підготувала:                                  провідний бібліограф М. М. Юхта